одягнений
Смотреть что такое "одягнений" в других словарях:
одягнений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
легко одягнений — дієприкметник з прислівником … Орфографічний словник української мови
в — I невідм., с. Третя літера українського алфавіту на позначення приголосного звука в (вимовляється ве ). II (у), рідко ув – із знах., місц. і род. відмінками; рідко вві (у/ві), ві – із знах. і місц. відмінками; прийм. Сполучення з в (у) виражають … Український тлумачний словник
вдягнений — (удя/гнений), вдя/гнутий (удя/гнутий), а, е. Те саме, що одягнений, одягнутий … Український тлумачний словник
галанчатий — а, е, діал. Одягнений у галанці … Український тлумачний словник
глянсований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до глянсувати. 2) прикм. Те саме, що глянсовий. 3) прикм., перен.Вишукано, блискуче одягнений … Український тлумачний словник
голодраний — а, е, зневажл. Який не має засобів до існування; погано одягнений, обірваний, бідний … Український тлумачний словник
декольтований — а, е. розм. Який має декольте (про одяг). || Одягнений у плаття або кофточку з декольте … Український тлумачний словник
дженджик — а, ч., розм. Той, хто любить пишно одягатись, пишно одягнений; пустий, легковажний чоловік … Український тлумачний словник
елегантний — а, е. Вишукано витончений. || Зі смаком одягнений, граціозний … Український тлумачний словник
